Історія створення ринку Форекс

Історія Форекс починається 15 серпня 1971 року, коли президент США Річард Ніксон оголосив рішення про скасування вільної конвертованості долара в золото (відмовився від золотого стандарту). Це зруйнувало систему стабільних валютних курсів і стало кульмінаційним моментом у кризі післявоєнної Бреттон-Вудської валютної системи. На зміну прийшла Ямайська валютна система, принципи якої було закладено 16 березня 1973 на острові Ямайка за участю 20 найбільш розвинених держав некомуністичного блоку. Суть змін, що відбулися стосувалася в основному більш ліберальної політики щодо цін на золото для низки валют. Але це призвело до неминучих внутрішніх коливань курсів обміну цих валют. Трохи пізніше, в 1975 році президент Франції Валері Жискар д'Естен і канцлер ФРН Гельмут Шмідт (обидва - колишні міністри фінансів) запропонували головам інших провідних держав Заходу зібратися в вузькому колі для неофіційного спілкування віч-на-віч. Перший саміт «Великої вісімки» (тоді ще тільки з шести учасників) пройшов у Рамбуйє за участю США, ФРН, Великобританії, Франції, Італії та Японії (у 1976 році до роботи клубу приєдналася Канада, а в 1998 році - Росія). Однією з основних тем обговорення була структурна реформа міжнародної валютної системи.

Міжнародний валютний ринок (FOREX) з'явився 8 січня 1976, коли на засіданні міністрів країн-членів МВФ у м. Кінгстон (Ямайка) було прийнято нову угоду про устрій міжнародної валютної системи, яке мало вигляд поправок до статуту МВФ. Система замінила Бреттон-Вудської валютної системи. Починаючи з цього моменту вільно плаваючі курси стали єдиним способом обміну валют.

У новій валютній системі остаточно відбулася відмова від принципу визначення купівельної спроможності грошей на підставі вартості їхнього золотого еквівалента (Золотий стандарт). Гроші країн, учасників угоди, перестали мати офіційний золотий зміст. Обмін почав відбуватися на вільному ринку за вільними цінами. Саме цей принцип породив термін вільно конвертована валюта (ВКВ) .

Становлення системи плаваючих курсів призвело до трьох істотних підсумків:

1. Імпортери, експортери та обслуговуючі їх банківські структури були змушені стати регулярними учасниками валютного ринку, оскільки зміни курсів валют можуть позначитися на фінансових результатах їхньої роботи як з позитивного, так і з негативного боку.
2. Центральні банки отримали можливість впливати на курси національних валют і впливати на економічну ситуацію в країні ринковими методами, а не тільки адміністративними.
3. Курси найбільш ліквідних національних валют формуються на основі пошуку ринком точки рівноваги між поточним попитом та наявними пропозиціями, а зміна попиту та пропозиції на ринку викликає зміщення курсу в ту або іншу сторону.

У 2005-2006 роках обсяг денного обігу на ринку FOREX становив, за різними оцінками, від 2 до 4 трлн доларів. Точних даних немає, так як це позабіржовий ринок, і немає вимоги обов'язкової реєстрації та публікації даних про угоди. Частину цього обсягу забезпечує маржинальна торгівля, за умовами якої дозволяється укладати контракти на суми, що істотно перевищують дійсний капітал учасника угоди. Незалежно від характеру і цілей угод, великий денний обіг є гарантією високої ліквідності цього ринку.